Істотно поліпшено експериментальну методику, вперше запропоновану Ю. С. Ведулою, для вивчення розподілів адсорбату при вивченні поверхневої дифузії. В основу методики покладено вимірювання локальних значень контактної різниці потенціалів діодним методом (реєструються вольт-амперні характеристики в режимі затримуючого потенціалу). Поверхня зондується вузьким пучком термоелектронів з енергією біля 1 еВ, що практично виключає ефекти руйнування електронами. Електронний промінь сканує поверхню в результаті програмованої зміни напрямку магнітного поля. Автоматизована система забезпечує дискретність кроку сканування 0,13 мкм і просторову роздільну здатність близько 1 мкм. Контактна різниця потенціалів реєструється з чутливістю близько 0,0001 еВ , що дозволяє визначати покриття адсорбату з точністю 0,001 - 0,01 моношару.

Наведено і обговорено результати експериментальних досліджень поверхневої дифузії літію, стронцію і диспрозію на гранях (112) вольфраму і молібдену. Одержані дані демонструють сильні прояви поверхневих фазових переходів у кінетиці поверхневої дифузії.

За допомогою методу контактної різниці потенціалів досліджено кінетику поверхневої дифузії в субмоношарових плівках літію на грані (112) вольфраму. Одержані експериментальні дані свідчать про колективний характер поверхневої дифузії, який спричиняє сильні зміни дифузійної кінетики у разі зміни концентрації адсорбованих атомів на поверхні та динамічну самоорганізацію дифузійної зони. Проведено порівняння концентраційних залежностей параметрів дифузії різних електропозитивних адсорбатів і розглянуто їх загальні риси та відмінності. Досліджено вплив електричного поля на кінетику поверхневої дифузії.

За допомогою методу сканувальної контактно-потенціальної мікроскопії досліджено поверхневу дифузію літію у субмоношарових співадсорбованих плівках (САП) Li - Sr на атомно-анізотропній грані (112) вольфраму. Мета роботи - дослідження впливу сильно зв'язаних і менш рухливих адатомів (Sr) на кінетику дифузії більш рухливих адатомів (Li). Встановлено, що адатоми стронцію сильно пригнічують дифузію літію. Одержано концентраційні залежності хімічних коефіцієнтів дифузії, енергії активації та передекспонентного множника у рівнянні Арреніуса. Розглянуто можливі механізми поверхневої дифузії у САП із урахуванням характеру латеральної взаємодії адатомів, яка спричиняє утворення довгоперіодних ланцюжкових структур. Зроблено висновок, що зі збільшенням концентрації літію, коли плівка стає структурно несумірною з підкладкою, починають діяти колективні механізми дифузії, які зумовлюють експонентне зростання коефіцієнта дифузії. Результати можна використовувати під час розроблення технологій модифікації фізико-хімічних властивостей поверхонь.

Дано короткий огляд процесів динамічної самоорганізації, що відбуваються в зоні поверхневої дифузії і обумовлені формуванням у ній різних двовимірних фаз з сильно відмінними коефіцієнтами дифузії. Наведено приклади, які ілюструють ці ефекти в адсорбованих шарах Dy, Li i Cu на сильно анізотропній поверхні (112) молібдену. Обговорено процеси формування немонотонних профілів концентрації і прояви аномальної поверхневої дифузії.